Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадниця

Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДНИЦЯ"
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Шух. І. 284. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені. Шух. І. 121.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко. Вх. Лем. 446.
Росплоджувати, -джую, -єш, сов. в. росплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, развести. Нігде сісти, гнізда звити, малих дітей росплодити. Чуб. V. 937. В чужій кошарі овець не росплодиш. Ном. № 9659.
Схотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться. Схотілось лиха. Ном. № 3846.
Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2)гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. часничо́к.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.