Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадниця

Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДНИЦЯ"
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
За́бавка Cм. забава.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Кнуровина, -ни, ж. Мясо борова.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.