Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигаснути

Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСНУТИ"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.
Нужа, -жі, ж. соб. 1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня. Котл. Ен. 2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Слов. Д. Эварн. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли. Рудч. Ск. II. 171.
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Совганитися, -нюся, -нишся, гл. Соваться. Так і совганиться, не бачить, що перед носом.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Ухиститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався. Грин. і. 286.
Цибулиння, -ня, с. 1) Стебли лука. Херс. 2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАСНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.