Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивішник

Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку.... Ном. № 9302.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Пакуватися, -куюся, -єшся, гл. Укладываться, упаковываться.
Поперепускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перепустити, но во множествѣ.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.