Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивішник

Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Велемудро нар. Весьма мудро.
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. І. 167. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося. Мир. ХРВ. 127.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили. ЗОЮР. II. 66.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. Ном. № 950 (одм.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.