Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивішник

Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІШНИК"
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики! Г. Барв. 489.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Розсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. розсолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Разводить, развести сладкимъ.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.