Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Він бреше, а ти побріхуєш.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки.
Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
