Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Зупинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився.
Іно нар. Только, лишь. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Пазолки Cм. пазілки.
