Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Договорились до синього пороху.
Доро́га, -ги, ж. 1) Дорога, путь. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Смерть — неминущая дорога. Проста до Христа у світі дорога. бо́жа доро́га (, чума́цька дорога. Млечный путь. бу́ти на бо́жій, оста́нній доро́зі. Быть при смерти. куди́ вам доро́га? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. 4) У ткачей: а) то-же, что и сказ. б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Ум. дорі(о́)жка, дорі(о́)женька, дорі(о́)жечка, доро́жейка.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл.
1) Отцвѣтать, отцвѣсть.
2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг.
Синьогрудка ж. пт. Lusciola suecica.
