Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикливий

Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКЛИВИЙ"
Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Лавр. 145. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Гол. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Рудч. Ск. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Мет. Ув. Дни́ще.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Паркання, -ня, с. = паркан. Вх. Лем. 447.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних. Волч. у.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.