Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигачувати

Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАЧУВАТИ"
Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Екат. Розумна голова: на белебні затишку хоче. Ком. Пр. № 409. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ. Угор.
Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Додивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. додиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотрѣться, замѣчать, замѣтить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. ІІІ. 125.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. І. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. І. 15. 2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.
Поризькати, -каю, -єш, гл. Неглубоко вскопать, изрыть От і не гарюкай до них, коли так поризькали, шо хоч зараз заходься та й другий раз копай після них. Брацл. у.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.