Буркіт, -коту, м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт.
3) Ворчанье.
Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Насилу підвівся після хвороби.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь.
Тулійка, -ки, ж. = облімок.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
