Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Хвилюються жовті ниви житом колосистим.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом.
Пограти, -граю, -єш, гл.
1) Поиграть.
2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. А котрий котрого пограв.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний.
