Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивороть

Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОТЬ"
Налата́ти Cм. налатувати.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.
Скласти, ся = складати, -ся.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОРОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.