Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивірити

Вивірити Cм. вивіряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРИТИ"
Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом. Г. Барв. 411.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я. Ном. № 2525.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Кошва, -ви, ж. соб. Кошки. Брацл. у.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. КС. 1884. І. 31. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.