Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч.
Патинок, -нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Набула без панчіх патинки. Подай патинки господині.
Родич, -ча, м.
1) Родственникъ. Багато родичів, та нігде пообідать. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники.
2) Родитель. Мали родичі сина.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня.
