Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Кабка, -ки, ж. = кобка?
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Набри́днути Cм. набридати.
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.).
