Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигасити

Вигасити Cм. вигашувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСИТИ"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся. Ном. № 13383.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані. Мил. 159.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Січка, -ки, ж. 1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Чарівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі підпився і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.