Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Ослін, зроблений з лодвів.
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
