Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадько

Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЬКО"
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Вилетіти Cм. вилітати.
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Мотузо́к, -зка́, м. = мотузка. Смика за мотузок. Левиц. І. Ум. мотузочок.
Наднести́ Cм. надносити.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.