Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадько

Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЬКО"
Брязкутка, -ки, ж. = брязкало? Въ пѣснѣ Ум. брязкуточка является собственно вмѣсто слова нагаєчка. Тріщатиме руса коса в мене під ногою, брязчатиме брязкуточка услід за тобою. Чуб. III. 112.
Вимастити Cм. вимащувати.
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Такой нар. = також. Шейк.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Ціплятися, -ляюся, -єшся, гл. = чеплятися. Ціпляється, як вош кожуха. Ном. № 2744.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.