Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Габа, би, ж.
1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою.
2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками.
Розсукати Cм. розсукувати.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.
