Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадувати

Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. І. 23. Глухий не почує, то вигода. Посл. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. І. 14. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДУВАТИ"
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Довгоше́рстий, -а, -е. Длинношерстный.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.