Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав.
На́па́сть, -сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. 4) напасть натяга́ти на ко́го. Взводить напраслину. Напасть натягає на мене. 5) до напасти. Пропасть, много. Курей тут до напасти.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець!
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Розсипала я на його чимало карбованчиків.
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Cм. цінькати.
