Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Безкостий, -а, -е. Не имѣющій костей, безкостный. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину.
Крутель, -лю, м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався.
Спит, -ту, м.
1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Студити, -джу, -диш, гл.
1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити.
2) Знобить. Студить мене.
Шелехнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути.
