Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Бойний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. Бойний патрон.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. 2) завитка ́= покритка.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Недомисел, -слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки.
Полурибка, -ки, ж. Камбола? Баба сказала піймати полурибку і ззісти.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Ум. рого́жка.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
