Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Тішиться мною, що я ще молода. Тішиться, як жид паршами.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Огороженное поле. Ум. царинка, цариночка.
