Безчесний, -а, -е. Безчестный.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море.
Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Звереснув та й побіг.
Об'їманка, -ки, ж. = обіймання. Ум. об'їманочка. Минулися напоєчки та й об'їманочки, лише, ді, мя не минули тяжкі здиханочки.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Стрижак, -ка, м.
1) = стригун.
2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл.
1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. У чужу душу не влізеш. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен.
3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
