Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе.
Обашморити, -рю, -риш, гл. = обашпорити. Обашморив другий грунт недалеко од Триполля.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Перезіпати, -паю, -єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз.
