Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Копнути Cм. копати.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Настигати, -га́ю, -єш, сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл.
1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг.
2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Настигає й весна. Темна нічка настигала. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Настигли в город Таганрог.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Настигли ягоди.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Пожиття, -тя́, с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Пиття — пожиття.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
