Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ).
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Волики напасаються. Чужим добром не напасешся, — своє дбай.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
