Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся.
Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Скуй гачок на удку.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Побіжу... та оббанюсь.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
Попідперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подпоясаться (о многихъ).
Розодітися, -нуся, -нешся, гл. Раздѣться.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
