Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертіти

Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРТІТИ"
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V. ЗЮЗО. І. 173.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.
Ценцерія, -рії, ж. = центурія. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВЕРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.