Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигівщина

Вигівщина, -ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657 — 1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГІВЩИНА"
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка. Желех.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол.
Незгірший, -а, -е. Не плохой, довольно хорошій. І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду, і заможненька. Г. Барв. 407.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.