Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Староденний Дніпро.
Утьоком нар. = навтек.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.
