Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю.
Отруби, -бів, мн. — пилині. Опилки.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Утягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. утягтися, -гнуся, -нешся, гл. Втягиваться, втянуться.
