Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигодованець

Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОДОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОДОВАНЕЦЬ"
Білянка, -ки, ж. 1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!» Ном. № 226. Чуб. І. 59. 2) Раст. Agaricus subdulcis Bull. ЗЮЗО. І. 110. 3) Порода бѣлыхъ сливъ. Вх. Уг. 227.
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОДОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.