Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигодованець

Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОДОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОДОВАНЕЦЬ"
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Невиданський, -а, -е. Невиданный. Невиданське діло, щоб семинарист так довго не забував коханої. Св. Л. 269.
Опір 1, опо́ру, м. Сопротивленіе.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця. О. 1861. VIII. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОДОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.