Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнанець

Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Бетлах, -ха
Видути Cм. видимати.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. І. 131.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів. МВ. ІІ. 13.
Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. МВ. (О. 1852. III. 66). Ревні сльози. ЗОЮР. II. 296. Плачем ревним я заплакав. К. Псал. 36. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. К. Псал. 138. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос. К. (Хата).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.