Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок.
