Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виводити 2

Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51.справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. Єв. І. V. 6. 2)до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Мир. ХРВ. 9. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. ЗОЮР. II. 41. 3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. МВ. А довідаюсь до Химки — чи жива вона? Рудч. Ск. І. 57.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Матро́с, -са, м. Матросъ. Що поміж тими кораблями та матроси гуляють. Н. п. Ум. матро́сик. Ой, матросики, ви, голубчики, та верніте до броду! Грин. III. 262.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.
Пекло, -ла, с. 1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Єв. Мр. IX. 43. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько. Рудч. Ск. І. 70. 2)і рай. Родъ игры. Ив. 62.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. III. 35). Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці. Гн. І. 69.
Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.