Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виводити 2

Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51.справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая. АД. II. 5.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл. 1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Ном. № 672. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля. К. ЧР. 67. 2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ. Шух. І. 88.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Приткати Cм. і. притикати.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.