Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виводити 2

Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51.справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОДИТИ 2"
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся. Мет. 157.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Погоня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. погонечка, погононька.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся. Звенигор. у.
Розлежатися, -жуся, -жишся, гл. Разлежаться, долго лежать. Так розлежався, що ніяк не виманиш його із хати. О. 1862. II. 28.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.
Спір, спо́ру, м. 1) Споръ. Ні спору, ні ласки. Ном. № 7622. 2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Кіевск. у. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був. Г. Барв. 503. 3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. Грин. І. 284. 4) Астма. Шух. І. 36. 5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда. Вх. Уг. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.