Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться.
На́взвиш нар. Выше.
Начавити, -влю́, -виш, гл.
1) Нажать, надавить.
2) Надавить чего (во множествѣ).
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Одр.. Кромѣ здѣсь находящихся словъ Cм. еще отъ відрада до відрятувати.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл.
1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася.
2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
Чистити, -щу, -стиш, гл.
1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити.
