Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку!
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Мав жорна, що руками хліб мелють. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом.Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.
Зажирни́й, -а, -е. 1) = зажирливий. 2) О буравѣ: забирающій при сверленіи много дерева.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати.
Порхавка, -ки, ж.
1) Bufo, жаба.
2) Раст. Licoperdon bovista.
Родовитість, -тости, ж.
1) Знатное происхожденіе, родовитость.
2) Наслѣдственность.
3) Плодородіе.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та.
