Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили.
Змирщина, -ни, ж. Мировая сдѣлка; примиреніе. Простила мені теща та й змирщину пити.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. На пужално.... спіратися.
2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати.
3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну.
Триконь Только въ выраженіи: у триконь. Тройкой лошадей.
