Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Понашатковувати, -вую, -єш, гл. Нашинковать (капусты, — во множествѣ). Ми собі по здоровій діжці капусти понашатковували.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз.
2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Стеління, -ня, с.
1) Стланіе.
2) Подстилка.
3) соб. Дерево для потолка.
