Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Се ж мій братічок ріднесенький! Братічок помре, — я й загину. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Братоньку милий, прибудь до мене. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. б) Trifolium medium L.
Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Порток, -тка, м.
1) Скатерть.
2) Кусокъ полотна.
Посмоктувати, -тую, -єш, гл. Посасывать.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка.
