Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
За́бавка Cм. забава.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Кракати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала.
2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип!
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Чому не Маруся, аби шанувалась.
