Відхилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відхилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. На один раз не зітнеш дерева. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Бо́же де́рево = Біждерево. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Злишнього нар. Слишкомъ. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить; то усе в неї вже й злишнього славне, то усе в неї ні до чого не згарне і не докладне.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
