Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виворотний

Виворотний, -а, -е. Виворотні чоботи, черевики. Сапоги, въ которыхъ подошва къ головкѣ пришита, а послѣ подшивки подошвы съ лѣвой стороны голенище съ головкой выворачивается на лицевую сторону и затѣмъ подшивается задникъ. Вас. 161, 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОТНИЙ"
Батожище, -ща, с. ув. отъ батіг.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Левиц. Пов. 347. Ум. лопуши́нка.  
Особистість, -тости Личность.
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка. Шух. I. 107.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Усюсінько нар. = усісінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОРОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.