Бильце, -ця, с.
1) Ум. отъ било.
2) Рамы у люльки. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала.
3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.)
4) Часть витушки (Cм.)
5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину.
6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины».
7) Одна изъ частей воротъ.
8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні.
9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка.
10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ.
Брехунка, -ки, ж.
1) = брехуха.
2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Ум. брехуночка.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи.
Позаковувати, -вую, -єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував.
Рядно 1, -на, с.
1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Виткала пятеро ряден. накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ум. ряденце.
Судук, -ка, м. = судак.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
