Бурт, -ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. 2) = буртниця.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Стаганювати, -нюю, -єш, гл. Снимать висящій надъ огнемъ на треножникѣ котелокъ со сваренной пищей. Уже час стаганювати казанок, а то сало вбіжить та й пшоно вже роскипілося.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Стотно така була, як оця.
