Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком.
Нао́пуль нар. На половину.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут.
Чесатися, -шу́ся, -шешся, гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки.
