Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнивати

Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНИВАТИ"
Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Отягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = отягатися. Радюк зрозумів, що Ольга втягувалась. Левиц. І.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Пришкинтати, -таю, -єш, гл. = пришкандибати. Вх. Уг. 276.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.