Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнивати

Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНИВАТИ"
Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Відсуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсунутися, -нуся, -нешся, гл. Отодвигаться, отодвинуться. Не сами вікна одсуваються. Чуб. V. 699. Одсунься геть, не підступайсь. Котл. Ен. VI. 36.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 406.
Закриши́ти Cм. закришувати.
Запаші́ти, -шію, -єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
Здійми́тися, -му́ся, -мешся, гл. = здійнятися.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.