Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Запові́дання, -ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. В мене рід гордий та пишний.
2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Друженька пишненька.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Тополина, -ни, ж.
1) Одинъ тополь.
2) Древесина тополя.
3) Кой-какой тополь. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. У млині камінь часто черготить.
