Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виворочати

Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОРОЧАТИ"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. О. 1862. V. 82. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? Грин. ІІІ. 627. 2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися. Рудч. Чп. 43. 3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться. 4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях. К. ЦН. 226.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Потати Cм. потавати.
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.