Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Гам! меж.
1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам.
2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула.
Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села.
Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Зубчасті стіни. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був.
Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа.
Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте.
