Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать,
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
Упевнятися, -няюся, -єшся, сов. в. упевнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Увѣраться, увѣриться, убѣждаться, убѣдиться. З того я впевнився, що ти мене не нищіе, як не даси моїм лихим празникувати.
2) — на кого. Полагаться, положиться, довѣрять кому. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Убив брата мойого, ще шурина свойого.
