Тлумачення / значення слова "ВИГОВОРЮВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

виговорювати

Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Стор. І. 238. Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав. Г. Барв. 292. 2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810. 3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). КС. 1883. VII. 587. Виговорити.... рабу Божому (уроки). Мнж. 152. 4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЮВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Виявити, -ся. Cм. виявляти, -ся.

повністю...

До-Ще́ти нар. = до-щенту.

повністю...

Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.

повністю...

Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.

повністю...

Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.

повністю...

Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.

повністю...

Підмочити Cм. підмочувати.

повністю...

Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).

повністю...

Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.

повністю...

Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.

повністю...