Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця.
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка.
Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
