Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Ум. ботик.
В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ).
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ!
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты.
Рештак, рештування и пр. Cм. риштак, риштування и пр.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію.
