Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести.
Їстик, -ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Панна, -ни, ж.
1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею.
2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. Употребляется по отношенію къ дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Бам, ясная панно, чолом до самих ніжок.
3) Раст. Agaricus Necator. Ум. панночка, паннуня, паннуненька, паннунечка.
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Потопало два брати рідненькі.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Такса, -си, ж. Такса.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2.
