Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигасати

Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАСАТИ"
Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія. О. 1861. XI. Св. 29.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. Котл. Ен. VI. 72. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Левиц. І. 277. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Котл. Н. П. 353. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Тушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.