Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине».
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива.
Тушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили.
2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
