Воляка, -ки, м. Большой волъ.
Глива, -ви, ж.
1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак.
2) Грибъ на деревѣ, губка. Гливи ростут на буках.
Грабо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ граб. 2) пт. = Деркач, Crex pratensis.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
