Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виганяти 2

Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Ном. № 11415. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. І. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. І. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАНЯТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАНЯТИ 2"
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Круторогий, -а, -е. Съ большими загнутыми рогами. Чи не ревуть круторогі, чи не йде чумак з дороги? Шевч. Ой місяцю круторогий, світи надо мною. Макс.
Перекопати Cм. перекопувати.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Тириканяя, -ня, с. 1) Плохая игра на скрипкѣ. Шейк. 2) Игра на валькѣ. Шейк.
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. І. 186. Ум. троти́нонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАНЯТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.