Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивірчувати

Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРЧУВАТИ"
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Перистий, -а, -е. = перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа. Чуб. V. 113. 2) перисті чоботи. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками. Харьк.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле. К. Досв. 81.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Спишна нар. = пишно. Ой приїхав щиглик спишна, сів собі в саду на вигині. Чуб. V. 1127.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. К. Бай. 10. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю. К. ЧР. 326.
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.