Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнання

Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАННЯ"
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.
Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Конст. у.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон. КС. 1884. VIII. 722.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.