Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнання

Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАННЯ"
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Гнідити, -джу, -диш, гл. = гнітити 4. Галиц.
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323.
Підучуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Подготовляться, подготовиться ученіемъ.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.