Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я.
Оплава, -ви, ж. Облава.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. А на мене молодую поговір та слава. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. Нас тройко тихомирних у хаті.
Усещедрий, -а, -е. Въ высшей степени щедрый. Подай же й нам, всещедрий Боже, отак цвісти, отак роста.
