виганяти 1
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Том 1, ст. 151.