Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадка

Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДКА"
Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Націлуватися, -луюся, -єшся, гл. Нацѣловаться. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265. Вже й націлувався, вже й намилувався, як у саду соловей да й нащебетався. Грин. III. 171.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Пиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Прісняник, -ка, м. Прѣсный хлѣбъ. Вх. Уг. 263. Cм. прісняк.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. Ум. сільце́.
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.