Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадка

Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДКА"
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Жабої́д, -да, м. Листъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака. Мнж. 171.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.