Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь).
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ!
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл.
1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив.
2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила.
